Американська допомога голодуючій Україні 1921 – 1923

Унаслідок тривалої громадянської війни, несприятливих погодних умов 1920 та 1921 рр. та згубної економічної політики більшовиків, у Росії склалася складна продовольча ситуація. Одним із основних джерел для порятунку голодуючих Росії обрали «житницю Європи» – Україну.
Улітку 1921 р. більшовики розпочали тотальну викачку продовольчих запасів з України. Зерно вивозилося навіть з південних губерній, де в 1921 р. врожай був низький. Це призвело до того, що взимку 1921 р. на Півдні України, який у той час був майже непідконтрольний більшовикам, розпочався голод.

Врожай 1921 р. у центральних та північних губерніях України був вище середньостатистичного. Власних запасів продовольства в Україні вистачило б для того, щоб запобігти голодомору. Проте більшовики аж до початку 1922 р. реквізували хліб в голодуючих південних українських губерніях. Залишені без кусня хліба українські селяни почали масово вимирати. Розпочався голодомор.
Більшовики вміло викорастали голод як зброю масового винищення своїх ворогів. У 1921–1922 рр. за допомогою голоду був придушений повстанський рух на Україні.

Лише після того як більшовики усвідомили, що селяни більше не здатні чинити опір, радянська влада визнала факт існування голоду в Україні та заявила про необхідність порятунку населення. Але міжнародним благодійним організаціям надавати допомогу голодуючим південним регіонам України дозволили лише з квітня 1922 р.

Допомогу голодуючим надавали різні міжнародні організації: Міжнародний Червоний хрест, місія Нансена та ін. Але найбільший внесок у справу порятунку українців внесли американські організації: Американська Адміністрація Допомоги (ARA), Американський єврейський об’єднаний розподільчий комітет – «Джойнт», американські менонітські організації та ін.

Головним завданням вказаних організацій було постачання продуктів харчування, медикаментів, одягу та предметів першої необхідності; облаштування громадських їдалень для дітей та дорослих, утримання дитячих будинків.

Однак ставлення більшовиків до діяльності іноземних благодійницьких організацій в УСРР було ворожим. За співробітниками цих організацій Всеросійська Надзвичайна Комісія, а у подальшому Державне Політичне Управління встановило тотальне переслідування. Співробітників ARA, «Джойнт» та інших благодійних організацій звинуватили в тому, що їх робота мала «шпигунський та антирадянський характер».

З часом усіх громадян СРСР та УСРР, які брали участь у роботі благодійних міжнародних організацій, репресували, багатьох з них – стратили.

Під час голодомору 1921–1922 рр. та голоду 1923 р. в Україні загинуло за різними оцінками від 2 до 5 млн. людей. І якщо б не допомога міжнародних благодійних організацій, в першу чергу – американських, кількість жертв голодомору 1921–1922 рр. могла б бути значно більшою.